Рев моторов и вибрация в стекле
Город дышит и живет в звенящей мгле
Пучок света, отражение в стекле
Жизнь ночная в очень редкой тишине
Город стонет и грохочет – жизнь кипит
От автомашин асфальт нагрелся и дрожит
Жителям не спится, многим не уснуть
Мотоциклы мчатся в неизвестный путь!
Этот город мой любимый, мой родной давно
Даже в холод, в непогоду в нем мне хорошо
Знаю каждый перекресток, каждый закуток
Он меня не обижает, дарит мне восход
Солнце всходит над домами, над Пахрой блестит,
А на небе кружевами… Это сладкий миг!
Наслаждаться пеньем птичьим, радость получать
В сердце льется ранним утром Божья благодать
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
